Сервісне обслуговування СЕС: обов’язкова процедура чи зайві витрати?

Швидкість повернення інвестицій напряму залежить від продуктивності роботи СЕС. Тому все більшої актуальності набуває питання сервісного обслуговування станцій: чи варто його проводити навіть тоді, коли все працює справно, як часто звертатись до сервісних центрів, та з чого власне складаються сервісні роботи.

Почнемо з того, що регламент проведення сервісного обслуговування чітко визначається стандартами IEC (Міжнародна електротехнічна комісія), у той час як решта супутніх робіт ґрунтуються лише на практичному досвіді. Мабуть, тому доволі поширеною в українських реаліях є думка, що сервіс промислових СЕС нічим не відрізняється від сервісу домашньої станції – все те саме, але з поправкою на масштаб та час. І здавалося б, процес вимірювання вольт-амперних характеристик сонячного модулю на мегаватній СЕС нічим не відрізнятиметься від аналогічних дій на домашній СЕС на кілька кВт. Але варто набути досвід сервісного обслуговування промислових СЕС від мегавату до п’яти, як виявляється хибність такого погляду. І мова не лише про інструментарій, використане програмне забезпечення, навчання технічного персоналу, але й про регламент проведення усіх кроків – від індивідуального складання річного плану до проведення аудиту.

Якщо узагальнити досвід виробників в сонячній індустрії, можна вивести статистику проблем, з якими найчастіше стикаються СЕС:

  • 34% кабелі та з’єднання;
  • 32% фотомодулі;
  • 10% інверторне обладнання;
  • 8% інші причини;
  • 7% суматори та РЩ;
  • 7% конструкції;
  • 2% трансформатори та обладнання КТП.

Компанія DuPont у 2012-2018 роках проводила дослідження з впливу дефектів сонячних панелей на продуктивність роботи станцій. У ході дослідження було проаналізовано 4 мільйони модулів, сумарною потужністю близько гігавата, зі строком служби –  від 0 (нові) до 30 років. У 23% досліджуваних модулів були наявні ті чи інші проблеми.

Саме тому перевірка фотоелектричних модулів, інверторів та кабельних мереж є незамінною для забезпечення безперебійної роботи СЕС. На жаль, проблеми можуть виникнути у будь-якого виробника без виключень. Тож, сервісне обслуговування дозволяє економити ваші кошти, адже за нашою статистикою, 1€, інвестований у сервіс, заощаджує до 10€ на рік.

Аудит

Ключовою складовою сервісного обслуговування є аудит. У своїй сервісній практиці ми керуємося стандартами ІЕС, зокрема Photovoltaic (PV) systems, Solar photovoltaic (PV) power supply systems та іншими. Узагальнивши всі стандарти, ми виробили власні правила проведення аудиту та обслуговування як промислових, так і домашніх СЕС.

Правила технічної експлуатації електричних станцій і мереж 2019-го року визначають два види сервісного обслуговування ФЕС: планове або профілактичне обслуговування та позапланове або аварійне. З власного досвіду ми виділяємо наступні види сервісного аудиту: плановий, терміновий та інвестиційний (передпродажний).

Плановий аудит проводиться за річним планом обслуговування. Його метою є аналіз фактичного стану станції та надання подальших рекомендацій. Плановий аудит складається з діагностики інверторного обладнання, інспекції фотоелектричних перетворювачів та перевірки силового обладнання і кабельних мереж.

Як свідчить практика, в українських реаліях найчастіше наявний лише аварійний аудит. Тобто сервісне обслуговування надається вже після того, як проблема виникла. Метою аварійного аудиту є усунення нагальних проблем на окремих ділянках або за окремими групами обладнання.

Інвестиційний аудит ґрунтується на плановому сервісі, однак на цьому етапі додається перевірка реалізації проєкту відповідно до проєктно-кошторисної документації. При цьому аудиті ми створюємо додаткову фінанасову модель та абсолютно нові фінансові прогнози для проєкту.

Комплексний аналіз ФЕС

Тепер розберімося з чого складається аналіз станції, який присутній на кожному етапі аудиту:

  • Тепловізійний контроль;
  • Візуальний контроль обладнання та конструкцій;
  • Контроль струмоведучих зєднань;
  • Проведення спеціальних вимірів (у тому числі ВАХ окремих модулів та стрінгів), перевірок та регулювань;
  • Перевірка справності систем автоматики.

Нині актуальною є перевірка фотоелектричних модулів за допомогою дрона. На відміну від ручної перевірки, дрон допомагає значно зекономити сили та час. Варто зважити, що перевірка дроном є першим кроком у довгому комплексі дій. Результатом зйомки дроном є побудова інтерактивної карти. Як це працює? Дрон робить тисячі фотографій, які зшиваються разом та після обробки створюють інтерактивну карту вашої станції. Вона показує всі наявні потенційні проблеми по полю, в тому числі по інверторному обладнанню.

Відповідно до того, яке програмне забезпечення використовується, яка модель термокамери, варто зважати на технічні вимоги, зокрема: відсоток перекриття кожного фото, траєкторія польоту, характеристики обльоту, тощо. На основі отриманих даних виявляється характер дефектів, їх кількість, причини виникнення, рівень критичності та приблизна кількість грошових втрат від наявних дефектів.

Після отримання звіту відбувається візуальна інспекція та локальна тепловізійна перевірка поверхні модулів. На основі візуальної інспекції створюється другий звіт, який підтверджує або спростовує дані зняті дроном. При візуальному огляді найчастіше знаходяться механічні пошкодження модулів, дефекти підкладки, проблеми в конструкціях, розподільчих коробках модулів тощо. Тепловізійна перевірка виявляє та локалізує такі проблеми, як затінення, непрацюючі байпас-діоди, локальні хотспоти та ін.

Наступним кроком інспекції є вимірювання вольт-амперних характеристик модулів та стрінгів. Ці вимірювання відображають фактичний стан модулів та характеристику роботи зібраних стрінгів. Перше вимірювання вольт-амперних характеристик ми рекомендуємо проводити через 2-3 місяці після введення станції в експлуатацію, а надалі – з певною періодичністю для підтвердження рівня LID-ефекту та відстеження тенденції продуктивності роботи модуля.

За цим слідує перевірка інверторного обладнання, що полягає у ревізії контактних з’єднань струмоведучих частин, зчитуванні логів, перевірці тепловідводних шляхів, вентиляторів, тощо.

Наступним етапом є перевірка кабельних ліній електропередач із силового обладнання. Вона включає в себе: тепловізійну перевірку, візуальну перевірку кабелів

(як постійного струму так і змінного), вимірювання опору ізоляції кабелів, системи заземлення.

Перевірка конструкцій на наявність корозії та стану зєднань передує завершальній перевірці засобів безпеки.

Якщо ви хочете замовити сервісні послуги від Unisolar, звяжіться з нами і ми направимо вам опитувальний лист, на базі якого зможемо запропонувати індивідуальний пакет послуг саме для вас!

Залишити коментар:

2 × three =